03.02.2026
Римський Колізей включено до переліку Нових чудес світу. Ось уже понад двох тисяч років він є одним з найвідоміших символів Італії, а екскурсії по Колізею щороку приводять сюди мільйони туристів, що прагнуть доторкнутися до подій багатовікової історії та відчути захопливий дух гладіаторських поєдинків.
Версії походження назви
За часів Римської імперії споруда мала зовсім іншу назву і була відома римлянам, як Амфітеатр Флавія. Більш поширена назва з’явилась пізніше, уже після падіння імперії і походить від латинського слова «colosseus» – величезний.
Одна з поширених версій походження назви пов’язана з велетенською скульптурою, що зображувала імператора Нерона. Колос Нерона знаходився поблизу входу до амфітеатру, однак, після смерті імператора, статую переробили, після чого вона зображувала бога Сонця.
Така версія досить поширена, хоча має певні невідповідності. Зокрема, Колос Нерона був зруйнований ще за часів Римської імперії. А назва «Колізей» вперше згадується в VI столітті. Найбільш ймовірно, що будівля отримала свою назву через величезні розміри.
Цікаві факти про будівництво Колізею
Майданчик для будівництва був обраний імператором Веспасіаном. Величезний амфітеатр вирішили зводити на місці вілли сумнозвісного імператора Нерона. Нова династія Флавіїв намагалась стерти згадку про Нерона. Ідея не викликала жодного обурення у народу, що цілком зрозуміло. Нерон за свого правління встиг налаштувати проти себе не лише еліту, але й простих громадян Риму.
У це складно повірити, але були часи, коли на арені Колізею влаштовувались не лише гладіаторські поєдинки, але й водні баталії за участі морських човнів. Як це можливо? Річ у тому, що на момент завершення будівництва у 80 році н. е., підвальні приміщення не були передбачені проєктом. Тому арену заливали водою та влаштовували імітацію водних боїв на потіху публіці.
Щодо підвальних приміщень, залишки яких ви можете оглянути під час екскурсії, то вони були добудовані уже за правління імператора Доміціана. І хоча після цього була втрачена можливість влаштовувати водні баталії, активне функціонування такої арени вимагало численних приміщень для утримання злочинців, розташування гладіаторів та надання першої допомоги.
Цікаво, що на арені Колізею проводились не лише поєдинки гладіаторів, але й страти злочинців, а також – штатні розважальні заходи: концерти, театральні вистави. А власне бої гладіаторів, з якими найчастіше асоціюється Колізей, були заборонені в V столітті.
Що було потім?
Наприкінці VI століття, в амфітеатрі, розрахованому на 50 тисяч глядачів, збудували святилище, а пізніше арену почали використовувати у якості кладовища. В аркадах почали відкриватися численні крамнички та майстерні.
В XIV столітті в Римі стався надзвичайно сильний землетрус, що призвів до численних руйнувань. Постраждав і Колізей – його південна стіна була зруйнована.
Амфітеатр почав руйнуватися. Тож його конструктивні елементи та матеріали почали використовувати для будівництва церков, вілл та інших будівель. У середньовіччі з кам’яних перегородок почали виймати елементи з бронзи і процес руйнування амфітеатру пришвидшився.
Наприкінці XVI століття Колізей був підпорядкований католицькій церкві. В планах Папи Сикста V було навіть будівництво суконної фабрики у стінах амфітеатру. А в середині XVIII століття місце було проголошене священним – на честь християн, закатованих за часів Римської імперії.
Сьогодні Колізей – візитна картка Італії та одна з найбільш відомих пам’яток архітектури у світі.
